Презентація книги Анатолія Скрипніка
Презентація книги Анатолія Скрипніка
„У складі контингенту. У кожного своя війна”
Минають роки і все далі віддаляють нас від тих часів і подій, коли обов’язок перед Батьківщиною відривав синів, братів, чоловіків, онуків від матерів, дружин, сестер, дочок і бабусь.
Більше 120 воїнів - інтернаціоналістів Золотоніщини пройшли дорогами афганської війни. Саме їм присвячена книга члена Спілки журналістів України, депутата міської ради Анатолія Олександровича Скрипніка «У складі контингенту. У всякого своя війна».
Як пише у передмові автор – ідея книги була підказана головою Золотоніської міськрайонної спілки ветеранів Афганістану (воїнів - інтернаціоналістів) Григорієм Шкурко. Ця книга про представників Золотоніщини, бійців контингенту, про тих , які з честю виконали військовий та інтернаціональний обов’язок . Про це повинні знати наші нащадки.
Долі хлопців, на молодість яких припало військове афганське лихоліття, не можуть не хвилювати. Вони несли військову службу і тому наш обов’язок - пам’ятати про них.
Гортаємо сторінки книги і перед нами постають наші сусіди, знайомі, ті, кого зустрічаємо щодня на вулицях міста. Про де-яких героїв книги поговоримо сьогодні.
Часто ми зустрічали вусатого чоловіка в спецівці «Укртелекому». Він непримітно виконує свою роботу, багатьом з нас він лагодив телефони. Свою професію Олександр Андрейко набув ще в прикордонних військах та в Афганістані .
(Уривок з книги ст.13- 14)
У грудні 1979 радянські війська ввійшли в Афганістан. На гірській заставі чекали на Діда Мороза. І він до них з'явився... але 28 грудня і в особі замполіта Володимира Петрова. Замість очікуваних подарунків був наказ: групі прикордонників у складі мотоманеврової групи ввійти в Афганістан. У списку були прізвища Олександра та його товариша Сергія Мельниченка.
Ніч на підготовку спорядження, техніки. З обмундирування познімали всі знаки, і вранці почали переправу через бурхливий Пяндж. Один із БТРів наскочив на підводний камінь, перекинувся і затонув. Не встигли прийти до тями від щойно пережитих хвилювань, як із протилежного берега їх почали обстрілювати, розпочався бій. Перша смерть, куля влучила прямісінько в серце Сергія Мельниченка. Відразу всі подорослішали. Це була справжня війна...