Статті

Милосердя і доброта – людства два крила…

              Милосердя і доброта… Ще з давньоруських часів ці чесноти були в традиціях нашого народу. Чуйність і доброта, співпереживання і щиросердність, уміння розділити чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину, розрадити в горі і біді – це в характері українського народу. Ми так часто чуємо ці слова, але чи кожна душа відкрита для добра? Де ж поділись ті риси, які з давніх - давен відрізняли наш народ від варварів-загарбників?

              Так розпочалась виховна година у 6 класі (класний керівник Шоломіцька Т.М.). Епіграфом стали слова «Нам би про душу хоч не забути, нам би хоч трохи добрішими бути».

              Звучала легенда про мудреця, перекази, вірші, були зачитані «Повчальне слово Апостолів», «Повчання дітям» Володимира Мономаха, настанови В. Сухомлинського. Учні пригадали прислів’я, твори, які вивчались на уроках зарубіжної літератури, де яскраво висвітлювалась проблема доброти і милосердя. Діти розмірковували, що таке байдужість, жорстокість і звідки вони беруться; яким вони уявляють добро, з чим воно асоціюється; чи легко бути добрим. На слайдах були запропоновані кросворди, завдання «Творчий пошук», «Конструктор». Разом склали «Правила доброти і милосердя».

         Людських бажань стає все більше й більше,

         То те нам спати не дає, то се…

         Придбай одне – і вже дивись, за іншим

         Помчав: а раптом повезе?

         Є поміж нами і багаті, й бідні,

         Кому що треба – доля не пита.

         Та є другії речі, всім нам необхідні:

         На світі – мир, а в душах – доброта.

             Тож не будьмо байдужими, поспішаймо творити добро. Будьмо уважними та відкритими до людей, аби не виникло тієї загальнолюдської байдужості, котрої нам потрібно остерігатись. А віддані людям тепло і душевна доброта обов’язково повернуться до нас. Бо ми на землі для того, щоб примножувати добро і красу. Нехай не буде в житті місця злим помислам.

• 
• 
•  

joomlamodniyportal.ru