Літературні вікторини

Літературні вікторини

Вікторина „Пам'яті Т.Г.Шевченка”

1.  Як звали матір Тараса?                                                         (Катря)

2.  Коли народився Т.Шевченко?                                               (9 березня 1814 р.)

3.  Як звали сестер і братів Шевченка?                                       (Катерина, Ярина, Марія, Микита і Йосип)

4.  В якому селі народився Тарас?                                             (Моринці)

5.  Прізвище прапрадіда Тараса.                                                (Швець)

6.  Село, в якому минуло дитинство.                                         (Кирилівка)

7.  Ім'я улюбленого Тарасового діда.                                         (Іван)

8.   Прізвище пана,  кріпаком якого був  Шев­ченко.                     (Енгельгардт)

9.  Прізвище дяка — першого вчителя Тараса.                            (Савчир)

10.  В яких творах Шевченко описує своє дитин­ство?                 («Мені 13 минало», «Якби ви знали паничі», «І золотої, й дорогої»)

11. На якому році помер Шевченко і де його по­ховано?              (47 років і 1 день, помер у Петербурзі, там же був похований на Смоленському кладовищі 13 березня 1861 р. Через 40 днів труну перевезли в Україну і поховали в Каневі на Чернечій, горі)

Вікторина «Сторінками підручника»

За даними уривками з творів шкільної програми вгадати назву та автора твору.

«Ой джуро ж мій молодесенький,

Подай мені лучок та тугесенький,

 Подай мені тугий лучок

І стрілочок цілий пучок!»                                                         («Пісня про Байду»)

 «Школяр почав розглядати написані рукою дя­ка псалми, щедрівки, пісні, вірші... Це був пер­ший прихований потяг до словесної творчості».                                                (С.Васильченко. «У бур'янах»)

 «Попрали дівчата сорочки, зложили на віз, зе­леною пахучою травою прикрили, посідали й поїхали додому, свіжі та веселі; щебечуть, як ластівки».                                    (Пантелеймон Куліш. «Орися»)

 «На той раз суддями були:

Якісь два Осли,

 Одна нікчемна Шкапа

Та два стареньких Цапа...»                                                      (Л.Глібов. «Щука»)

 «Признаюся, що, коли вони бігали по моєму тілу сюди й туди, мені не раз кортіло схопити в жменю сорок чи п'ятдесят з тих, котрі навернуть­ся під руку, і скинути їх на землю».                                                                                                                                                   (Д.Свіфт. «Мандри Гуллівера»)

 «Перш ніж загін наздогнав слідопита, сталася невелика пригода».

                                                                                            (М.Рід. «Вершник без голови»)

 «Тепер він подумки сказав собі, що, зрештою, життя на цьому світі не таке вже й погане. Сам того не-знаючи, він відкрив загальний закон, що керує всіма людськими вчинками».

                                                                                           (М.Твен. «Пригоди Тома Сойєра»)