січня 2013

Пам'ятка для батьків

(витяги із Законів України щодо  виконання ними батьківських  обов’язків)

                                                                                   Закон України про освіту

Ст. 59. Відповідальність батьків за розвиток дитини.

1. Виховання в сім'ї є першоосно­вою розвитку дитини як особистості.
2. На кожного з батьків покла­дається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток ди­тини.
3. Батьки зобов'язані:

—             постійно дбати про фізичне здо­ров'я, психічний стан дітей, створю­вати належні умови для розвитку їхніх природних здібностей;

—              поважати гідність дитини, вихо­вувати працелюбність, почуття добро­ти, милосердя;

—             сприяти здобуттю дітьми освіти у закладах освіти або забезпечувати повноцінну домашню освіту відповід­но до вимог щодо її змісту, рівня та обсягу;

-          виховувати повагу до законів, прав, основних свобод людини.

Конституція України

Ст. 52

Будь-яке насильство над дитиною  та її експлуатація переслідуються за законом.

Батьківські права та обов'язки но­сять конституційний характер. їхнє право на виховання дітей є переду­мовою здійснення обов'язків щодо виховання. Відмовитись від своїх прав та обов'язків батьки не можуть. Вони можуть їх втратити після суду.

Кодекс про шлюб та сім'ю

Ст. 65, частина 2

Один із батьків, який проживає ок­ремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на стосунки з нею. Той із батьків, при якому проживає дитина, не має права перешкоджувати іншому із батьків зу­стрічатися з дітьми і брати участь у їх вихованні.

Ст. 70

Підстава для позбавлення бать­ківських прав:

—              батьки ухиляються від виконан­ня своїх обов'язків щодо навчання і ви­ховання дітей;

—              батьки зловживають батьківсь­кими правами, жорстоко поводяться з дітьми;

—               батьки шкідливо впливають на дітей своєю аморальною, антигро­мадською поведінкою;

—             батьки є хронічними алкоголіка­ми та наркоманами.

Ст. 76

Для захисту інтересів дитини суд може прийняти рішення про відібран­ня дитини без позбавлення батьківсь­ких прав і передачу дитини на опіку­вання органу опіки і піклування. Воно може мати місце тоді, коли подальше перебування дитини у осіб, у яких вона знаходиться, загрожує її здоров'ю, ви­хованню і небезпечне для неї (дитина залишається без їжі, одягу, необ­хідного постійного догляду).

Адміністративна відповідальність

Адміністративна відповідальність батьків встановлена, виходячи із ви­мог КпАП за ухилення від виконання покладених законом обов'язків:

Ст. 184, частина 1

систематичне ухилення від вико­нання обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей (при наявності підтверджуючих доку­ментів)

Ст. 184, частина 2

передбачена відповідальність за ті ж дії, які вчинені повторно протягом року після накладення адміністратив­ного стягнення до першої частини цієї статті (при наявності підтверджуючих документів)

Ст. 184, частина3

 за вчинення неповнолітнім у віці від 14 до 16 років правопорушення, яке передбачає відповідальність згідно з Кодексом про адміністративні право­порушення.

Ст. 184, частина 4

До неповнолітніх, які не досягли 14—16 років і відповідно до статті 10 Кримінального кодексу не є суб'єкта­ми злочину і не можуть нести кримі­нальної відповідальності, застосову­ються примусові заходи виховного характеру, які передбачені ст. 11 Кримінального кодексу, а батьки не­суть адміністративну  відпові­дальність.

— Батьки можуть нести адміністра­тивну відповідальність і за статтею 180 Кодексу — за доведення неповноліт­нього до стану сп'яніння (шляхом осо­бистого прикладу або психічного чи фізичного спонукання до вживання спиртних напоїв). Якщо неповнолітній систематично втягувався в пияцтво дорослим, то ос­танній підлягає кримінальній відпові­дальності за ст. 208  Кримінального кодексу.